Не знаю куди веде твоя дорога з якої має початися нове життя. Просто відкриваю ще одні двері в лабіринті між обірваними снами і недоспаними ночами. Перетворююся в фонендоскоп і передаю частоту скрочень твого серця прямо в космос. Відкручую крани і вода швидко заповнює простір між тими, хто любить так сильно, що їм важливіша гра публічності і тими, хто сприймає реальність на віру. Являюся причиною електричних імпульсів в твоїй голові і прощальними змахами легкої руки. Довго валяюся на землі і бачу, що проходить без причини і мети при цьому незважаючи на те, що шепчуть задзеркальні голоси. Хочу висловити сподівання, що так буде не завжди. Переходжу в стан душі коли у ній з’являються аутофобії сліди так, щоб не викликати метушні в квадраті стін будинку дрімоти. Підбираю маленькі частинки, які не представляють цінності тобі, хоча в них є щось від вітру і весни. Сприймаю час так, як білу крейду на стіні, але добре підбираю колір кожної із сторони. Складую почуті слова в мішки, зав’язую вузлики, переношу перебування в просторі на три четверті без будь-якої шкоди для краси. Знаходжу, щоразу щось нове там, де пилюкою притрушені сліди...
Телефон: 096 533 29 20
Я шукаю тебе: 213 973 829
Скайп: Микуляк Женя